КВІТКОВІ  ШЕДЕВРИ МАРІЇ ЧОРІЙ 

Уявляєте бесіду? "Що будеш їсти: троянди чи орхідеї?" А у відповідь: "Ні, хочу жоржин..." :) Звучить трохи кумедно! Але, це - цілком серйозна заява: квіти - їстивні і дуже смачні. Ну..., принаймні, ті, які виготовляє власними руками чарівна українська жінка і талановита майстриня - Марія Чорій із селища Великій Бичків, що у Закарпатській області.

І до вашої уваги інтерв'ю із нею:

- Пані Маріє, чому ваш творчий вибір випав саме на солодкі квіткові витвори?

 

- Це так чудово, коли ти можеш свою улюблену квітку побачити на тортику, чи просто отримати подібний приємний солодкий подаруночок. Адже він може милувати око роками - такі квіти не в'януть.

 

Я не тільки виготовляю цукрові квіти. Виготовляю ще й наші селищні "Весільні медяники" (зрозуміліше кажучи, "весільний коровай"). З давніх часів, його виготовлення було започатковане у нашому селі, і тільки декілька місцевих майстринь знають його рецепт (до складу медяника входить більше 16 інгредієнтів) та технологію приготування. Тому і я вирішила навчитися цим секретам, тонкощам та технологіям, щоб підтримувати  та зберігати цю чудову традицію нашого села. А також я виготовляю прянички ручної роботи .

 

- Що посприяло тому, що ви почали займатись саме цією творчо-кулінарною сферою?

 

- Почну трохи з розповіді про себе. За професією я організітор КДД (культурно-дозвільєвої діяльності). Працюю "керівником гуртка" у селищному будинку культури. Коли я іще була студенткою, то підпрацьовувала у своєї свекрухи у "кондитерській", а, вийшовши у декрет, вирішила, що буду  виготовляти цукрові квіти.

- Це для вас бізнес чи творче захоплення?

 

- Це для мене 2 в 1: захоплення, яке приносить дохід. Коли я сідаю за ліпку квітів - я відпочиваю душею. Спочатку, це - дуже трудомістка робота: виготовляєш листочок за листочком, пелюсточку за пелюсточкою, складаєш все разом, і з'являється заготовка для квіточки. Та коли ти вже береш в руки пензля, то тоді твоїй фантазіє не має меж, і ти надаєш квітці натурального вигляду, і вже відпочиваєш душею, виконуючи таку роботу. У готовому вигляді цукрові квіти - це вироби, які зовні і по виконанню нагадують вироби з тонкої порцеляни, але є абсолютно їстівними. 

 

- Чи допомагають вам у вашій справі діти чи ваш чоловік?

 

- Мої діточки ще малі, щоб мені допомагати!  Але, самі для себе, вони люблять малювати прянички, іноді ліплять якість квітки. Особливо, молодший синочок! Для нього така творчість це - захоплення, він обожнює малювати прянички. А також, першим дегустатором моїх кулінарних творінь також є мій синочок. Так, чоловік допомагає, працюючи курєром, тобто відвозить квіти на пошту для пересилання замовникам.

- Чи не шкода вам віддавати в "чужі руки" таку солодку красу, яку ви творите?

 

- Зовсім не шкода, навіть приносить задоволення тим, що я своїми витворами можу подарувати комусь радість. Це, знаєте, подаруночок більше для жінок, бо жінки люблять квіти та цукерки, а тут - "все в одному".

 

- А чи був випадок, що було шкода і хотілось залишити щось собі?

 

- Я ніколи не шкодую віддавати свої вироби, бо знаю, що наступного разу квіти вийдуть іще кращими. Проте, свої перші, виготовлені особисто, цукрові квіти я залишила собі і зберігаю для згадки.

- Що ви вважаєте самим вдалим і гарним у вашій квітковій колекції, тобто, що вам вдається найкраще?


- Я кожну свою квітку вважаю вдалою. На неї витрачено дуже багато сил, і не одну годину роботи. Але, більш за все, я люблю виготовлювати троянди та орхідеї.


- Які у вас творчі плани на майбутнє?


- У нас, в селищі, кажуть: "Якщо людина помирає, нікого не навчивши свого таланту, то - талант помирає разом із цією людиною".  Я не хочу, щоб мій талант "загинув". Я вже організовувала безкоштовні майстер-класи для дітей "по розпису пряників", і була дуже задоволена, споглядаючи за їхніми, радісними обличчями, коли вони бачили свої готові роботи, і були у  захваті від того, що таку пряничну красу вони створили самостійно. І я планую продовжувати проводити майстер-класи як для діток, так і для дорослих.  Але не групові, а індивідуальні. Впевнена, щоб навчитися такої вишуканої роботи, потрібно опанувати всі нюанси і тонкощі цієї справи. А коли серед тих, хто навчається, багато людей, то ти не взмозі навчити кожного окремо так, як би тобі цього хотілося, і приділити стільки уваги, скільки потрібно кожній людині, щоб досягнути навчальних цілей.

Окрім того, мені хотілося б розширити свій ринок збуту, щоб займатися лише своєю улюбленою справою. Я люблю свою роботу в будинку культури, але, чесно кажучи, більше задоволення мені приносить те, творче, що я роблю. 

Інтерв'ю організувала наша  Діамантова кореспондентка,

Ярина Ковельська (Волинь)

якщо вам подобаються квіткові шедеври та творчі кулінарні доробки пані Марії, ви можете:

Контакти соціальних мереж для замовлення

Контактна поштова форма прямого зв'язку

Поле обов'язкове
Поле обов'язкове Некоректний формат е-мейлу
Поле обов'язкове
Ваше повідомлення було успішно надіслане
Вибачте, ваше повідомлення не було надіслане