КВІТКОВІ ШЕДЕВРИ МАРІЇ ЧОРІЙ
КВІТКОВІ ШЕДЕВРИ МАРІЇ ЧОРІЙ
Уявляєте бесіду? "Що будеш їсти: троянди чи орхідеї?" А у відповідь: "Ні, хочу жоржин..." :) Звучить трохи кумедно! Але, це - цілком серйозна заява: квіти - їстивні і дуже смачні. Ну..., принаймні, ті, які виготовляє власними руками чарівна українська жінка і талановита майстриня - Марія Чорій із селища Великій Бичків, що у Закарпатській області.
І до вашої уваги інтерв'ю із нею:
- Пані Маріє, чому ваш творчий вибір випав саме на солодкі квіткові витвори?
- Це так чудово, коли ти можеш свою улюблену квітку побачити на тортику, чи просто отримати подібний приємний солодкий подаруночок. Адже він може милувати око роками - такі квіти не в'януть.
Я не тільки виготовляю цукрові квіти. Виготовляю ще й наші селищні "Весільні медяники" (зрозуміліше кажучи, "весільний коровай"). З давніх часів, його виготовлення було започатковане у нашому селі, і тільки декілька місцевих майстринь знають його рецепт (до складу медяника входить більше 16 інгредієнтів) та технологію приготування. Тому і я вирішила навчитися цим секретам, тонкощам та технологіям, щоб підтримувати та зберігати цю чудову традицію нашого села. А також я виготовляю прянички ручної роботи .
- Що посприяло тому, що ви почали займатись саме цією творчо-кулінарною сферою?
- Почну трохи з розповіді про себе. За професією я організітор КДД (культурно-дозвільєвої діяльності). Працюю "керівником гуртка" у селищному будинку культури. Коли я іще була студенткою, то підпрацьовувала у своєї свекрухи у "кондитерській", а, вийшовши у декрет, вирішила, що буду виготовляти цукрові квіти.
- Це для вас бізнес чи творче захоплення?
- Це для мене 2 в 1: захоплення, яке приносить дохід. Коли я сідаю за ліпку квітів - я відпочиваю душею. Спочатку, це - дуже трудомістка робота: виготовляєш листочок за листочком, пелюсточку за пелюсточкою, складаєш все разом, і з'являється заготовка для квіточки. Та коли ти вже береш в руки пензля, то тоді твоїй фантазіє не має меж, і ти надаєш квітці натурального вигляду, і вже відпочиваєш душею, виконуючи таку роботу. У готовому вигляді цукрові квіти - це вироби, які зовні і по виконанню нагадують вироби з тонкої порцеляни, але є абсолютно їстівними.
- Чи допомагають вам у вашій справі діти чи ваш чоловік?
- Мої діточки ще малі, щоб мені допомагати! Але, самі для себе, вони люблять малювати прянички, іноді ліплять якість квітки. Особливо, молодший синочок! Для нього така творчість це - захоплення, він обожнює малювати прянички. А також, першим дегустатором моїх кулінарних творінь також є мій синочок. Так, чоловік допомагає, працюючи курєром, тобто відвозить квіти на пошту для пересилання замовникам.
- Чи не шкода вам віддавати в "чужі руки" таку солодку красу, яку ви творите?
- Зовсім не шкода, навіть приносить задоволення тим, що я своїми витворами можу подарувати комусь радість. Це, знаєте, подаруночок більше для жінок, бо жінки люблять квіти та цукерки, а тут - "все в одному".
- А чи був випадок, що було шкода і хотілось залишити щось собі?
- Я ніколи не шкодую віддавати свої вироби, бо знаю, що наступного разу квіти вийдуть іще кращими. Проте, свої перші, виготовлені особисто, цукрові квіти я залишила собі і зберігаю для згадки.
- Що ви вважаєте самим вдалим і гарним у вашій квітковій колекції, тобто, що вам вдається найкраще?
- Я кожну свою квітку вважаю вдалою. На неї витрачено дуже багато сил, і не одну годину роботи. Але, більш за все, я люблю виготовлювати троянди та орхідеї.
- Які у вас творчі плани на майбутнє?
- У нас, в селищі, кажуть: "Якщо людина помирає, нікого не навчивши свого таланту, то - талант помирає разом із цією людиною". Я не хочу, щоб мій талант "загинув". Я вже організовувала безкоштовні майстер-класи для дітей "по розпису пряників", і була дуже задоволена, споглядаючи за їхніми, радісними обличчями, коли вони бачили свої готові роботи, і були у захваті від того, що таку пряничну красу вони створили самостійно. І я планую продовжувати проводити майстер-класи як для діток, так і для дорослих. Але не групові, а індивідуальні. Впевнена, щоб навчитися такої вишуканої роботи, потрібно опанувати всі нюанси і тонкощі цієї справи. А коли серед тих, хто навчається, багато людей, то ти не взмозі навчити кожного окремо так, як би тобі цього хотілося, і приділити стільки уваги, скільки потрібно кожній людині, щоб досягнути навчальних цілей.
Окрім того, мені хотілося б розширити свій ринок збуту, щоб займатися лише своєю улюбленою справою. Я люблю свою роботу в будинку культури, але, чесно кажучи, більше задоволення мені приносить те, творче, що я роблю.
Інтерв'ю організувала наша Діамантова кореспондентка,
Ярина Ковельська (Волинь)
якщо вам подобаються квіткові шедеври та творчі кулінарні доробки пані Марії, ви можете:
Контакти соціальних мереж для замовлення
Контактна поштова форма прямого зв'язку
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website.